vikarii_nadiia

Ви пишете частіше виставляти банку🥹
Люди, якщо у вас є бажання мені допомогти та підтримати мене в цій боротьбі за справедливість, я буду дуже вдячн🙏
Посилання на банку:
send.monobank.ua/jar/7…
💳 Номер картки банки
4874 1000 2453 9259
Я дякую кожному за слова підтримки, за вашу небайдужість, за пожертви для моєї боротьби та мого відновлення
Тепер я сильна, завдяки вам. Тепер я сильна, завдяки людям які мене оточують🤍🫂🥹  
Translate
 
1
/
2

Дякую Вам 🫶  
Translate
 
2
/
2

Дашш, твою історію тепер знає світ!
А ми тепер назавжди разом🤍🕯️

Розслідування | Як у сімʼї Вікарій приховали смерть дитини | Фільм “Не плач, їй це подобається”

Система, служби у справах дітей - ви повернули нас що монстра!!! Ви знали хто вона, знали!!!  
Translate
 
2
/
2

Протягом останніх 7 місяців команда редакції «Суспільне розслідування»
@biletskai
провела масштабну роботу - журналісти розслідували злочин проти моєї сестри Даші та буквально розібрали її історію на запчастини, повернувшись у події аж 40-річної давнини. Вони опрацювали архіви за два десятиліття, знайшли свідків і зібрали незаперечні факти.  
Translate
 
1
/
5

Це розслідування — перш за все про Дашу та про критичні, фатальні помилки самої системи захисту дітей, які призвели до смерті моєї сестри.
Я вірю, що цей фільм зможе показати правду та домогтися невідворотних змін у законодавстві, аби подібні прорахунки системи ніколи більше не коштували життя жодній дитині🙏

Завтра мій день народження. Але рік тому, зустрічаючи свої 31 у Малині, я була серед людей, тримала обличчя і ретельно приховувала свій справжній стан. Я ховала це від усіх. Ніхто й гадки не мав, що в той самий момент всередині мене була суцільна, мертва порожнеча. Я була повністю спустошена. Без єдиного бажання, без жодного «хочу».  
Translate
 
1
/
4

Мені щиро здавалося, що моє життя остаточно втрачене. Я втратила близьких людей, втратила дім, втратила останній клаптик внутрішньої опори. А найстрашніше - згасла та тиха внутрішня надія, яка все життя тримала мене в цьому світі. Я була готова просто зникнути, бо щиро переконала себе: цей світ взагалі не потребує таких, як я. Саме торік сталася ретравматизація. Вона вмить обнулила все у що я вірила, як жила, як будувала стосунки з людьми.  
Translate
 
2
/
4

Відколи мені показали мої дитячі фото з Дому Малютки, я можу годинами розглядати їх. Дивитися на цю маленьку дівчинку, шукати в її очах відповіді й намагатися розгадати ті найперші, ледь відчутні спогади. Крізь туман часу в пам’яті виринає лише один спалах - як я стою в дитячому ліжечку й дивлюся у світ навколо. І разом із цим спогадом повертається найголовніше відчуття з дитинства. Пам’ятаю, як до нас приїжджали спонсори,вони дарували дуже багато іграшок, нових, в коробках  
Translate
 
1
/
4

Але попри все це море подарунків, найщасливішим моментом було - коли тебе беруть на руки. Найбільшим бажанням було не отримати іграшку, а відчути людське тепло. Відчути, що ти потрібна, що ти в безпеці. Що насправді відчуває дитина, позбавлена батьківського піклування, любові та захисту? Вона живе в тихій, але глибокій потребі бути чиєюсь, бути просто «своєю». Жодні речі у світі не здатні замінити відчуття, коли тебе пригортають до себе і ти відчуваєш тепло, ти так високо,тебе взяли на руки🫂  
Translate
 
2
/
4

Вже вдруге
@maryashka.prohair
робить зі мною справжнє диво. Минулого разу це був неймовірний airtouch, який кардинально змінив мій образ, а сьогодні - знову абсолютне влучання в серце🤎
Найдивовижніше - це відчувати, як майстер відчуває тебе без слів і здатна так точно передати твоє внутрішнє «я» зовні.

Тільки чесно, як Вам?🙈  
Translate
 
2
/
2

Вот тут мы ее закопали💔
Мені було 14.
Я дуже добре пам'ятаю той день. Мене кличуть вихователі в притулку: Біжи скоріше до телевізора, там про твою матір-героїню показують! Я бігла й дихала дитячим очікуванням. Напередодні журналістка Агентів Впливу приїжджала і питала в мене де Даша. Що сталося, я знала що скоро мене покажуть по телевізору. Спочатку показували братів, наше село, школу, інтернат… Мій любий Інтернат.  
Translate
 
1
/
9

Я дивилася на ці рідні кадри з інтернату і уявляла: колись я знайду Дашуню, колись ми знову разом будемо бігати величезними коридорами інтернату, і в душі з'являлося щось дуже тепле й просте. А потім з’явилася вона. саннікова стояла біля дерева, там був насип землі, вона посміхалася й так будденно вимовила: «Вот тут мы ее закопали». У ту ж секунду на мою дитячу голову звалилося те, що жодна дитина у світі не має проживати. Я втратила маленьку людину, яку безмежно любила...  
Translate
 
2
/
9

2005р. Я маю вижити. Не дивлячись ні на що. Я зроблю так, щоб про кожен її вчинок дізналися всі. Я маю пам'ятати Дашу. Вона була такою сильною. Коли мені здається, що я більше не можу зробити жодного вдиху і просто зараз помру, я згадую її. Її сила дає мені надію, що і я зможу це витримати. Я буду триматися за пам'ять про неї, бо більше нема за кого І яким би страшним не був гнів саннікової, як би вона не лютувала, не кричала і не намагалася стерти мене - їй це не вдасться. Я витерплю всю її

ненависть. Я ковтну цей біль зараз, щоб одного дня стати тією, хто розірве її владу назавжди.
Я виживу. І мій голос почують 💔

Завтра день, коли правда пролунає на повну силу!
7 листопада о 18:00 на YouTube-каналі «Суспільне Новини» виходить документальне розслідування «Не плач, їй це подобається». Сім місяців команда «Суспільного» розбирала цю історію на запчастини, піднімала архіви за 20 років і шукала свідків.

7 листопада о 18:00 на YouTube-каналі
«Суспільне Новини» виходить документальне розслідування «Не плач, їй це подобається».

Сім місяців команда «Суспільного» розбирала цю історію на запчастини, піднімала архіви за 20 років і шукала свідків.

Це фільм про Дашу, про зламані долі та про фатальні помилки самої системи, які більше ніколи не повинні повторитися.

Дивіться. Поширюйте. Потрібен максимальний розголос, щоб розірвати це коло назавжди💔

Субота, 7 листопада, 18:00, ютуб-канал «Суспільне Новини».

@biletskai 🫂🫂🫂🫂🫂

Саннікова Тетяна Борисівна!!!!
Рано чи пізно ти будеш відповідати за свої злочини!!! Я росла з думкою що заслужила все те, що ти зі мною робила!!! Я винила себе в смерті Даши! Ти 4 роки говорила мені що я буду там, де моя сестра - знаючи, що ти її закопала разом зі Свєтою!
Я відчувала до тебе любов, а ти зв'язувала мене, кусала, видумувала все нові і нові питки для нас, для мене...ти жорстока людина, що ж ти з нами робила!!

Там, де ламали й стискали до болю,
народжується творчість.
Нехай ця пісня летить у небо і знайде тих, кому зараз теж потрібно відчути себе почутим❤️‍🩹

Не плач. Їй це подобається.
Я дуже добре пам’ятаю ці слова на все життя. Нам тоді було дев’ять і вісім років. Я не вміла стримувати сльози, постійно плакала і кричала, коли саннікова нас била. Іноді я кричала ще голосніше, щиро вірячи, що хтось почує і прийде нас врятувати. Але ніхто не приходив.. А Даша... Даша вже не плакала. Вона так намагалася мовчати. Нас прив'язували під столом - і там...це було єдине місце, де ставало трохи спокійніше.  
Translate
 
1
/
7

І от я сиділа поруч, зв'язана з Дашикм, я ніяк не могла заспокоїтись а саннікова коли проходила, сміялася: «Ти ещё хочешь,? Ну поплачь давай, давай...»
Тоді Даша сказала мені в перше:
Надю, не плач. Їй це подобається..
Вона пояснювала мені що коли ми плачемо і кричимо, вона отримує від цього задоволення, вона тільки і жде щоб ми кричали, то давай не будемо приносити їй радості. Давай не будемо плакати. Будь ласка не плач.
Я не могла стриматися, я завжди так дивувалася, як Даша може терпіти?  
Translate
 
2
/
7

Черговий болючий удар у саме серце Деснянського району.
Навчальні корпуси, де мали лунати голоси студентів, гуртожитки, звичайні житлові будинки, росіяни знову нищать те, що створене для життя, знань і майбутнього.

Невимовна лють і біль за людей, чиє життя забрала ця атака, та за кожного пораненого...!
Співчуття рідним і повага тим, хто зараз ліквідовує наслідки й рятує людей. Це чергова важка рана💔🕯️

"Не плач, їй це подобається".
7 листопада – премʼєра фільму-розслідування про твоє, Дашик, життя і смерть, фільму, який фіксує як ми з @biletskai шукали правду. Даш, дякую за те, що ти була у мене. Дякую за кожну мить нашого дитинства. Вони не змогли забрати в мене пам'ять про тебе. З Днем народження тебе, моя така маленька і смілива, прекрасна дівчинка💌
Твоє ім'я звучить знову, і воно буде жити завжди. Я так сильно тебе люблю. Спочивай з миром, моя рідна
сестричко🕯️💔

Люди, дуже потребую Вашої Підтримки 🙏
Підтримайте коментарем, вподобайкою, репостом.
Дякую що ВИ тут, я відчуваю Вашу підтримку 🫶 Обіймаю 🫂

Моя дорога, рідна Дашуню… Сьогодні, 21 жовтня, день, коли тобі виповнилося б 33 роки. Минули довгі 22 роки з того страшного дня 19 червня 2004 року, коли твоє серце зупинилося. Твоє 10-річне серце не витримало тих знущань і катувань, які нам довелося пережити. І замість людського прощання тебе спочатку просто закопали під деревом, ніби твого життя й не було. А далі настала найстрашніша тиша. Мені заборонили сумувати за тобою. Мені заборонили навіть вимовляти твоє ім’я.

У свої дев’ять років я залишилася сам на сам із цим невимовним болем і з цим вогнем, який роками випалював все всередині. Не розуміючи до кінця, що сталося, я спочатку злилася на тебе за те, що ти залишила мене саму тут, з потворами. А з роками ця злість переросла в гірку провину - я ненавиділа себе за те, що була надто лякливою й не змогла тебе врятувати. Мені було так боляче залишатись тут, так страшно.

Я поховала у серці надію!
Бо сонце для тебе більше не світить.
Я мала з дитинства малесеньку мрію,
Що ми вже дорослі, ми більше не діти.

Та червень зламав усі мої плани,
Забрав тебе в мене проклятого ранку!
Залишив по собі лише рвані рани...
І дорослою стала я на світанку.

Тобі було 10, і темне волосся..
І крик застрявав у дитячому горлі
Ні, ні тобі не здалося,
То доля готує душу до волі..

Та час проминав, я виросла тихо.
І в серці лишилась частинка твоя!
Коли навкруги стільки болю лиха,
Я вірю що сила у тих, хто прощав.

У серці більше не бачу я страх..
Я бачу дівчинку, що світлом палає крізь рани!
І кожен хто зустріне мій впевнений шлях,
Відчує як біль - перетворилась у шрами!

Сьогодні тобі виповнилося б 33 роки..
Я би тисячі днів ще страждала, лиш би обійняти тебе!
З Днем Народження тебе, моя Дашуня ❤️‍🩹
Я так люблю тебе!!!!

#життя #вікарій #музика #надія

найгучніша ніч завжди безсила
перед світанком.
Гепає так, що кожен раз здається що вікна повилітають, небо то сіре то червоне....
Але нас зараз тисячі сидить у коридорах, укриттях, я обіймаююю Поллі, хтось, обіймає рідних і ми наче невидима мережа, яка тримає нас усіх

Мені бракує слів, мені аж важко дихати від пекучого болю й люті. Історія Оксани - це не просто приватна трагедія, це нищівний вирок усій нашій правоохоронній та соціальній системі. Безкарність в Україні породжує нове, ще страшніше зло. Коли злочин залишається непокараним, це зло множиться, стає зухвалішим і забирає нові життя.

А найжахливіше те, що через цю безкарність страждають і помирають звичайні, беззахисні маленькі люди, ті, хто найбільше потребував захисту, але залишився сам на сам із пеклом. Чому наша правоохоронна система з року в рік виявляється абсолютно неготовою захищати потерпілих? Вона не хоче їх бачити, не хоче їх чути, відвертається від заяв про страшні злочини та ховається за термінами давності!!!

Тобі 17. 2012 рік
Ти стоїш перед камерою, трохи хвилюєшся й підбираєш слова, але говориш. Говориш про найважливіше - про маленьких людей, які почуваються відштовхнутими й закриваються від світу, та про те, як сильно кожному з нас потрібні поруч люди, яким ти небайдужий. Тоді ти, мабуть, переживала, чи правильно й гарно лунає твоя мова. Але зараз я бачу лише твою щирість і велике серце. Саме з цих перших слів народжувався твій голос.

Дякую тобі за сміливість говорити й не мовчати. Ти все робиш правильно!
Прийде час, і ти не повіриш скільки прекрасних людей буде поруч🫂
Тримайся надійно💌

Коли бракує слів, залишається тільки музика. Я просто питаю в неба, чи відчуваєш ти мою любов так само, як я відчуваю твоє світло. Для кожного, хто колись втрачав найдорожчих і продовжує шукати відповіді... 🙏

Моя нова пісня, як Вам?
Чи варто продовжувати творити?

Чи є ти там на небесах?
Подихом вітру мені скажи.
Прошу, подай мені лиш знак!
Чи є ти поруч всі ці дні?

Я Поруч! Поруч крізь роки💔

ВІДКРИТА ЗАЯВА ДО ПРАВООХОРОННИХ ОРГАНІВ ТА ЕКСПЕРТНИХ УСТАНОВ УКРАЇНИ (Офіс Генерального прокурора / Національна поліція України / ДБР / Державні експертні установи)
Я, Вікарій Надія, звертаюся до вас публічно, тому що закон має працювати не лише у звітних деклараціях, а й у кожному кабінеті слідчого та кожному експертному закладі.

Офіційно повідомляю та нагадую: під час проведення будь-яких процесуальних дій у моїй справі — допитів, слідчих експериментів, оглядів чи судово-медичних та психологічних експертиз — я реалізую своє законне право брати участь у них ВИКЛЮЧНО за наявності фахового психологічного супроводу. Це не прохання, не компроміс і не «опція за бажанням». Це моє непорушне право, закріплене міжнародними нормами та національним законодавством.

З Днем Народження мене🥳🥳🥳🥳

Дякую Вам 🤍🫂🫂🫂🫂